Мої подорожі: Носівка - Рівчак-Степанівка - Лосинівка - Талалаївка - Ніжин

Раніше ми завжди поверталися на "базу" тією ж дорогою, що й їхали вперед, тобто друга половина подорожі була менш цікавою, ніж перша... З цим треба боротися :) І наш похідний актив в особі мене та Максима Андрійовича вирішив: по можливості повертатися додому іншою дорогою. І ось 21.08.2016 ми здійснили саме таку, "кільцеву" подорож... Вже знайомою дорогою дісталися села Рівчак-Степанівка, до речі, від Калинівки та до кордону з Ніжинським районом дорога була європейської якості, ніякого "ямкового" ремонту, все дорожнє полотно нове. У Рівчак-Степанівці відвідали доглянутий парк, посеред якого знаходиться гарний ставок. Трохи цікавої інформації про цю пам'ятку садово-паркового мистецтва.

Рівчак-Степанівський парк або ж Парк імені Щербака - це пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. Цей статус присвоєно згідно з рішенням Чернігівського облвиконкому від 28.08.1989 року № 164. Має площу за документами 12 га, а на справді ж набагато менший. Парк дендрологічного типу, закладений на пустирі в 1957 році учнями та працівниками Рівчак-Степанівської школи, з ініціативи вчителя біології Олексія Давидовича Щербака. Тут зростає 150 видів дерев і кущів, зокрема сосна звичайна, ялина європейська, туя гігантська, клен цукристий, клен несправжньоплатановий, клен гостролистий, в'яз широкий, липа серцелиста, береза звисла, ліщина звичайна, явір, гіркокаштан звичайний, дуб звичайний, клен польовий, ясен звичайний, платан західний, горіх лісовий, бук лісовий, бархат амурський, туя західна, верба біла плакучої форми. У північно-східній частині парку розташований мальовничий ставок на річці Рівчак (права притока Галки). Як пам’ятник односельцям, котрі загинули на фронтах Другої світової війни, у 1962 році в парку насипано "Курган Слави", посаджено алею сосен. Курган нагадує єгипетську піраміду, вбрану квітами й кущами. А по периметру ростуть туї європейські, завезені з Тростянецького дендропарку. Поряд знаходиться галявина бузку. Ще одна цікавинка парку - "Долина Любові" з величним "Курганом Розлуки" по центру. Навколо кургану розміщено земляні вази з квітами, кущами та деревами, а по насипу посаджено кущі бузку.

Далі проїхали через село з оптимістичною назвою "Веселе". Після нього якість дороги стрімко впала до повного нуля. Потихеньку доповзли до селища міського типу Лосинівка, оглянули місцеві озера, пам'ятки (особливо вразив пам'ятник "Кобзарю" /Шевченку Т. Г./), центральну площу та взяли курс на Ніжин, на виїзді з селища нам привітно побажала "щасливого шляху" скульптура жінки-аватара :) Проїхавши кілька кілометрів за село Погребець побачили "прихватизований" острів посеред гарного водоймища, ще за пару кілометрів дослідили стародавній курган і зняли яскраві краєвиди. Далі через села Талалаївку та Хвилівку в'їхали до Ніжина, а потім знайомою дорогою через ~~Червоні Партизани~~ Володькову Дівчину повернулися до рідної Носівки. Далі фотозвіт...