понеділок, 30 січня 2017 р.

Носівка - Пилятин - Носівка або "Мисливці за піщаними дияволами"

Перша велоподорож 2016 року спочатку планувалася як невелика велопрогулянка, але через деякі події запам'яталася надовго.
Після закінчення весняно-городніх робіт та невеликого відпочинку 1 травня, настав час подорожей. Вибралися 2 травня, основна мета: подивитися на краси щойно засіяних полів, подихати свіжим лісовим повітрям. Без пригод минули Андріївку, Козари, трошки відпочили біля річки Остер. За селом Козари повернули з дороги перекусити, сіли під гарними березками. День був теплий, Сонце зігрівало ще невкриті зеленим килимом поля. По нещодавно засіяному ґрунті то тут, то там пробігали невеликі пилові вихори. Незабаром, серед дрібних вихорів, утворився величезних розмірів пиловий диявол (що вдалося зафіксувати на фото) діаметром 20-30 метрів та висотою 120-150 метрів, який проіснував понад 20 хвилин. Воістину чудове видовище. Дорогою до Пилятина нам перетнув дорогу набагато менший, але досить потужний пиловий диявол діаметром 2-3 метри і висотою десь 10-15 метрів. Так як помітили його пізно (та й самим захотілося дізнатися, що буде якщо в нього в'їхати на велосипеді), поділюся враженнями: пил забив очі незважаючи на одягнені велоокуляри, рух повітря (попри те, що навколо стояв майже повний штиль) досягав десь 10-15 м/с, довелося пригнутися і дуже міцно тримати кермо, тому що вийшов дуже сильний бічний удар. Але все ж таки ми вистояли, пильний вихор, хоч і втратив половину сили, теж встояв і, перебігши через асфальт, побіг, набираючи сили, далі по полю. Розвернувши байки за селом Пилятин, поїхали назад. Заїхали в сосновий бір, подихали свіжим весняним повітрям, поспостерігали за жителями лісу. Потім без особливих пригод доїхали до дому.

вівторок, 10 січня 2017 р.

Носівка - Плиски - Митченки - Батурин - Осіч - Обмачево - Митченки - Бахмач - Носівка або "Похід за Сейм"

На початку липня ми набрали необхідну фізичну форму для здійснення далеких походів. І 6 липня вибралися у велопохід під кодовою назвою "Похід за Сейм", оскільки наприкінці маршруту передбачалася переправа на лівий берег річки Сейм і назад. Учасники велопоходу: я та Максим Андрійович. Похід пройшов просто на відмінно, правда, 7 липня був дощ, але це не зіпсувало настрою, оскільки цей день був виділений для відпочинку.
Ну ось, перший день нашої подорожі... Першу сотню кілометрів походу розміняли на одному подиху, дорогою нас зацікавили: курган Зелена Могила (розглядали в бінокль), озеро та церкву в Плисках, імітація фортеці та млина у Пісках; Пам'ятки Бахмача залишили на потім, тому що польова дорога на Митченки не зовсім збігалася з картою і вже збиралася гроза, а попереду було ще 20-25 километрів повної невідомості. Все ж таки, дорогу знайшли успішно, і з першим гуркотом грому ми були вже в селі.